В цей день Одеса отримала свого улюбленого правителя

У 1850 році Одеса однією з перших в імперії почала використовувати газ для вуличного освітлення. Однак світло горіло лише в центральній частині міста, і для повного освітлення вулиць влада вирішила побудувати газову станцію. Таке підприємство відкрив у 1865 році на Пересипі бельгійський інженер Редінгер.

У той час газ отримували штучно в результаті переробки вугілля і нафти. Спочатку газ видобували з англійського вугілля, пізніше для цього почали використовувати вугілля Донбасу. З удосконаленням техніки вулиці почали освітлювати електрикою, а газ набув іншого призначення – ним почали обігрівати будинки одеситів.

освітлення вулиць Одеси газом

До Другої світової війни пріоритетними споживачами газу були промислові підприємства, і лише чверть усього газу спрямовувалася на житлові будинки одеситів. А це лише близько чотирьох тисяч квартир у новобудовах. Тоді найбільше газу споживали лазні, які були єдиним місцем для миття більшості містян.

Після війни почали використовувати продукцію Одеського нафтопереробного заводу. А коли на північному сході України в Харківській області відкрили Шебелінське родовище газу, вдалося перевести з вугілля на природний газ більшість котелень і десятки тисяч квартир. Магістральний газопровід підключили до будинків одеситів у 1962 році, і першими щасливчиками стали жителі Черемушок. Але найперший український газ із Шебелінки запалав у будинку на вулиці Люстдорфській, 58. До кінця березня 1964 року в центрі міста було готово до газифікації 18 тисяч квартир.

Читайте також:

28 січня 226 років тому помер старшина козаків, командувач Чорноморського козацького флоту Антон Головатий. Його ім’я міцно пов’язане з нашим містом – саме він зі своїм військом здобув фортецю Хаджибей, на місці якої виросла сучасна Одеса.

Молоді роки Головатого

Антон Головатий народився на Полтавщині в заможній козацькій родині. Це дозволило йому навчатися в Київській духовній академії. У 13 років Головатий був зарахований до Кущівської школи, де з 1757 р. навчався в січовій гімназії. Всі науки давалися йому легко, але головне, він уже мав навички до військової справи і всі передумови чудового полководця. Крім того, Антон Головатий писав вірші та пісні, добре співав і грав на бандурі. Йому не було ще й двадцяти, коли його обрали курінним отаманом, а трохи згодом йому дали чин полковника.

Командування Чорноморського козацького війська

У травні 1779 року в боях з османським військом під Бендерами було важко поранено отамана Захара Чепігу, його місце зайняв Антон Головатий. Відтоді він став командувачем Чорноморського козацького війська, до складу якого входили піхота, кіннота та флот. Головатий підкорявся безпосередньо генералу де Рібасу.

Напад на фортецю Хаджибей

У серпні минулого 1789 року Антон Головатий отримав наказ взяти Хаджибей, де була османська фортеця. У своєму розпорядженні Головатого було три кінні козацькі полки, флот і ще один батальйон російської піхоти. Козацькій кінноті з першого ж удару вдалося захопити передмістя Хаджибея. А Антон Головатий атакував фортецю з суші та моря, і після короткої, але запеклої атаки фортеця здалася. Козаки билися з такою хоробрістю і виявили таку мужність і розум, що Потьомкін неодноразово із захопленням доповідав про це в столицю.

Пізніше Головатий брав участь у взятті фортеці Акерман і фортеці в сучасних Бендерах, а його флот чорноморських козаків завжди був в авангарді і досягав успіхів.

Читайте також: Козаки в Одесі: куди подівся козак Голота?

Ісаак Еммануїлович Бабель народився (1) 13 липня 1894 року в Одесі в заможній та освіченій єврейській родині. Навчався в Одеській бізнес-школі імені Миколи I, потім в Інституті бізнесу. Любив історію, вивчав іноземні мови. Писати почав у 15 років. Брав участь у волонтерських виставах, складав п’єси.

Після закінчення освіти Бабель почав працювати у книжковому видавництві. Одеса його дитинства і юності – яскравий, світлий, святковий світ, який він любив. Молдаванка була осередком енергетики Одеси, де жили візники, вантажники, грабіжники та злодії – персонажі «Одеських оповідань» Бабеля.

У 1916 році Бабель прибув до Петербурга з твердим наміром заробляти на життя письменницькою діяльністю. Два оповідання Бабеля — «Еля Ісаакович і Маргарита Прокопівна» та «Мама, Римма і Алла» — були опубліковані в журналі «Літопис». Оповідання викликали інтерес читаючої публіки та судових органів. Бабеля слід було притягнути до відповідальності за порнографію. Лютнева революція врятувала його від суду, призначеного вже на березень 1917 року.

За сім років Бабель мандрував країною і змінив чимало професій — служив у Чехії, був кореспондентом газети «Червона кавалерія», брав участь у продовольчих експедиціях, працював у Наркомпросі, в Одеському губкомі, воював на Румунській. , Північний і Польський фронти, був репортером петербурзької газети.

У 1920 році він потрапляє до Ростова-на-Дону, де вступає в Першу кінну армію Семена Будьонного, бере участь у бойових діях і веде щоденник, який ліг в основу циклу оповідань «Конармія». Прочитавши повість, Будьонний розлютився і зажадав захистити його від безвідповідального наклепу тих, «чий вироджений Вавилон літератури спльовує художню слину класової ненависті». Горький, захищаючи Бабеля, писав, що він показав воїнів Першої кінної більш яскраво, ніж Гоголь — козаків.

Бабеля заарештували 16 травня 1939 року на дачі в Переділкіному. Взяв його лише для того, щоб закінчити свою улюблену справу – нову книгу оповідань. Його звинуватили в «антирадянській змовницькій терористичній діяльності» та шпигунстві.

Під час арешту у письменника вилучили кілька рукописів, які згодом виявилися втраченими. Під тортурами Бабель нібито «зізнався» у зв’язках з троцькістами і в тому, що нібито свідомо спотворював дійсність, обмежував роль партії, вів «антирадянські бесіди», а також у тому, що встановив шпигунські зв’язки з французьким письменником. Андре Мальро і передав йому інформацію про стан Air. Флот

27 січня 1940 року (за іншими даними — 17 березня 1941 року) письменника було розстріляно в Москві.

Бабель реабілітований у 1954 році.

Літературна спадщина Бабеля включає вісімдесят оповідань, дві п’єси та п’ять кіносценаріїв.

Читайте також: Бабель і його Одеса: містифікації, легенди, реальна історія

Джерело: slovo.odessa.ua